Однажды Мудрец шёл по городу,и услышал шум на одной из улиц.Он пошёл туда,откуда доносился ослиный рев и человеческие ругательства.Пред глазами следующая картина,у дома №12 пятеро тянули и толкали маленького ослика ..Ослик был загружен сумами,весившими наверно больше него.
"Что случилось,почему такой шум"-поинтересовался Мудрец у пятерых.
"Да вот,не хочет идти упирается..еле-еле от дома№8 дотолкали,..говорим ему,там в №30,а в №40..морковки на весь его ослиный век хватит..А он упёрся и всё тут,стоит пнём"отвечал погонщик ,тяня ослика за уши.
"А в сумах,что у вас?"
"Морковка.."
"Э,,Э это люди могут верить обещаниям,а ни один ослик не двинется голодным за какой-то призрачной морковокй,везя на себе её.Что народ,что осликов кормить надо..для того,чтобы получить от них,что вы хотите"..
Не знаю,где это было,когда...но кажется в марте
Прочитано 2920 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
Крупинка соли - Олег Хуснутдинов Из соляных крупинок складывается вся жизнь. И потом, больные, мы едем на лечение в Солотвинские шахты... Так рождаются Солотвинские записки
